Влітку минулого року Національний фонд досліджень України та Нідерландська дослідницька рада (NWO) домовилися про співпрацю та об’єднання зусиль: було оголошено конкурс «Конкурсний відбір на додаткові грантові можливості NWO для українських вчених: Партнерська ініціатива NWO-НФДУ». Науковці отримали можливість співпрацювати з дослідниками Королівства Нідерландів і продовжувати наукову кар’єру в складних умовах.
Запуск ініціативи став результатом місяців послідовних, дипломатичних зустрічей представників дирекції та наукової ради Фонду з нідерландськими колегами, в онлайн режимі і особистих, необхідних для розкриття специфіки діяльності NWO, обміну досвідом та кращими практиками грантового фінансування дослідницьких проєктів, а згодом узгоджувальних процедур, з’ясування деталей фінансування та особливостей нідерландського законодавства і узгодженості з вітчизняним.
Метою партнерської ініціативи було стимулювання дистанційної участі кваліфікованих дослідників з України в поточних проєктах NWO та розширення їхньої професійної мережі в нідерландській дослідницькій спільноті.За результатами конкурсного відбору переможцями стали 13 українських науковців. Вони приєдналися до проєктів, які будуть виконані у партнерстві з колегами з Нідерландів. NWO профінансує їхню спільну роботу на загальну суму близько 250 000 євро.
Голова Національного фонду досліджень України Станіслав Вільчинський переконаний, що вченими, які в складних умовах і постійній небезпеці продовжують роботу, можна пишатися. «Наука нагадує хороший детектив, ти маєш задачу і шукаєш на неї відповідь. Ця робота не зупиняється, навіть коли бракує фінансування. Я радий, що конкурс допоміг науковцям знайти нових друзів і нові можливості та продовжити роботу», – наголосив голова Фонду.Відбір найкращих проєктів 
Вимоги до українських заявників були спільно розроблені НФДУ та NWO. Зокрема, вони стосувалися перебування в Україні, наявності наукового ступеню, установи офіційного працевлаштування та посади українських вчених, а також дії міжнародних та національних законодавств та правил.
Особливістю конкурсного відбору заявок було створення НФДУ спеціального органу – Тимчасової комісії. Члени комісії аналізували документи та інформацію, що містилась в аплікаційних пакетах українських учасників з метою визначення прийнятності заявки. За необхідності члени Тимчасової комісії зверталися до українських вчених для отримання додаткових, уточнюючих документів чи відомостей. Це дозволило не відхиляти заявки за формальними ознаками при їхньому отриманні, а дати науковцям можливість надати додаткову (уточнюючу) інформацію відповідно до умов ініціативи.
До складу Тимчасової комісії увійшли представники наукової ради Фонду. Висловлюємо щиру вдячність за їхню кропітку роботу протягом усього процесу відбору заявок.
Детальніше про переможців 
Переможцями стали 13 висококваліфікованих дослідників, які перебувають і працюють в Україні і які знайшли партнерів в Королівстві Нідерландів.
Список проєктів-переможців 
DiTEC: Цифрові двійники для еволюційних змін у водних мережах.Головні дослідники: В.О. Дегелер (Амстердамський університет) та Ю. Дорофєєв (Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»).
Працююча демократія. Філософія праці для демократичних суспільств.Головні дослідники: Л. Герцог (Університет Гронінгена) та Т. Степура (Національний університет «Львівська політехніка»).
Сильніші разом: як глутаматні рецептори взаємодіють на нанорівні для формування синаптичної передачі в мозку.Головні дослідники: Х.Д. Макгіллаврі (Утрехтський університет) та О. Цупиков (Інститут фізіології імені О. О. Богомольця НАН України).
CURE4LIFE: Розробка та соціальний вплив генетичних лікарських засобів на основі стовбурових клітин.Головні дослідники: Франк Й.Т. Стаал (Лейденський університет) та О. Боярчук (Тернопільський національний медичний університет імені І.Я. Горбачевського МОЗ України).
Під тиском: як громадяни реагують на загрози та формують ставлення і поведінку для протидії.Головні дослідники: Б.Н. Баккер (Амстердамський університет) та В. Дзюндзюк (Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна).
Покращені алгебраїчні методи криптоаналізу пост-квантових криптосистем (ALPaQCa).Головні дослідники: С. Самарджиска (Радбудський університет) та А. Олійник (Київський національний університет імені Тараса Шевченка).
Наукові чесноти та вади у ХІХ столітті.Головні дослідники: Х.Й. Пауль (Лейденський університет) та В. Греков (Національний науковий центр Харківський фізико-технічний інститут НАН України).
Домашній цифровий скринінг фібриляції передсердь у пацієнтів з високим ризиком.Головні дослідники: Ф.В. Ассельбергс (Амстердамський медичний центр) та М. Черська (Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України).
Польова оцінка протезних виробів в Україні.Головні дослідники: T. Хореман-Франсе (Технічний університет Делфта) та С. Колісник (Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова).
Перехід до аналізів без використання тварин для виявлення ендокринних порушень – від науки до регуляторного визнання (AFARA).Головні дослідники: Й. Леглер (Утрехтський університет) та І. Попова (Буковинський державний медичний університет).
Розробка комп’ютерних моделей для прогнозування тиреоїдної токсичності.Головні дослідники: Й. Леглер (Утрехтський університет) та П. Задорожний (Український державний хіміко-технологічний університет).
Безпрецедентний погляд на еволюцію галактики та природу темної матерії.Головні дослідники: М. Пінья (Лейденський університет) та А. Рудаковський (Інститут теоретичної фізики ім. М.М. Боголюбова НАН України).
Антибіотики наступного покоління, спрямовані проти грамнегативних патогенів.Головні дослідники: Н.І. Мартін (Лейденський університет) та Д. Волочнюк (Інститут органічної хімії НАН України).
Національний фонд досліджень України висловлює щиру подяку Нідерландській дослідницькій раді, а також керівникам проєктів NWO за підтримку українських колег, можливість обміну найкращими практиками та досвідом. Впевнені, що ці проєкти допоможуть зробити значний внесок у розвиток українсько-нідерландського наукового співробітництва та сприятимуть розвитку національного дослідницького простору та його інтеграції до європейського та світового дослідницького простору.